Мандруючи у непередбачуваних потоках інклюзивної освіти, ви долаєте безліч перешкод реального життя. Сподіваємося, що наша добірка інформації стане Вам у нагоді
Нормативне забезпечення інклюзивної освіти
 Міжнародні правові документи:Конвенція про права дитини (1989 р.)
Важливим
для осмислення інклюзивного підходу до освіти є положення Конвенції про права
дитини (1989 р.), яку Україна ратифікувала Постановою Верховної Ради України
від 27 лютого 1991 року і яка ґрунтується на визнанні прав усіх дітей, на
пріоритеті загальнолюдських цінностей і гармонійному розвитку особистості,
недискримінації дитини з інвалідністю за будь-якими ознаками. Освітнім правам дітей присвячена стаття
28, де зазначається, що «Держави-учасниці визнають право дитини на освіту і з
метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних
можливостей вони, зокрема:
1) сприяють розвитку різних форм освіти, як загальної середньої, так і
професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей і вживають такі заходи,
як введення безкоштовної освіти та надання у випадку необхідності фінансової
допомоги;
2) забезпечують доступність інформації й матеріалів у галузі освіти та
професійної підготовки для всіх дітей».
Конвенція про права людей з інвалідністю
(2006 р.)
Конвенція
ООН про права людей з інвалідністю стала відправним документом для
законодавчого закріплення інклюзивної політики та практики на державному рівні.
Конвенція ратифікована Верховною Радою України 16 грудня 2009 року. Конвенція
ООН про права інвалідів і Факультативний протокол до неї (затверджені 13 грудня
2006 року в м. Нью-Йорк) стали одними з найвизначніших міжнародних документів у сфері
захисту прав людей з інвалідністю, які закріпили проголошені Організацією
Об’єднаних Націй в Загальній декларації прав людини та в міжнародних пактах про
права людини права людей з інвалідністю та конкретизували їх, у тому числі і
права дітей-інвалідів. У преамбулі до цього документа зазначено, що
«…інвалідність – це поняття, яке еволюціонує, і що інвалідність є
результатом взаємодії, яка відбувається між людьми, які мають порушення
здоров`я, й бар’єрами у ставленні та середовищі, і яка заважає їхній повній та ефективній
участі в житті суспільства нарівні з іншими», а також, що «…інваліди продовжують натрапляти на
бар`єри на шляху до їхньої участі в житті суспільства як повноправних членів і
з порушенням їхніх прав людини в усіх частинах світу».
Особливої
уваги заслуговує стаття 24 «Освіта», де зазначається, що
«…держави-учасниці визнають право інвалідів на освіту. Для цілей реалізації
цього права без дискримінації й на підставі рівності можливостей
держави-учасниці забезпечують інклюзивну освіту на всіх рівнях протягом усього
життя», а також що «…держави-учасниці забезпечують, щоб інваліди не виключалися
через інвалідність із системи загальної освіти, а діти-інваліди – із системи
безплатної та обов`язкової початкової або середньої освіти; забезпечення
розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби; отримання всередині
системи загальної освіти необхідної підтримки для полегшення ефективного
навчання; доступ до загальної середньої освіти, професійного навчання, освіти
для дорослих і навчання протягом усього життя без дискримінації та нарівні з
іншими».
Жодного
виключення через причину інвалідності із системи загальної освіти, а дітей з
інвалідністю із системи початкової та обов`язкової початкової освіти або
середньої
освіти немає.
Забезпечення інклюзивної освіти на всіх
рівнях і навчання впродовж усього життя.
Основні закони
України:
1)
Конституція України (1996 р.).
2) Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (1991 р.). 3) Про загальну середню освіту (1999 р.). 4) Про реабілітацію інвалідів в Україні (2005 р.). 5) Про внесення змін у законодавчі акти з питань загальної середньої та дошкільної освіти про організацію навчально-виховного процесу (2010 р.)
Укази Президента
України:
Указ
Президента України «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав
людини» (від 25.8.2015 р. № 501/2015).
Указ
Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на
період до 2021 року» (від 25.6.2013 р. № 344/2013).
Указ
Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з
обмеженими фізичними можливостями» (від 19.5.2011 р. № 588).
Указ
Президента України «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих
умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями» (від 18.12.2007
р. № 1228).
Указ
Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти
в Україні» (від 30.9.2010 р. № 926).
|
Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України (КМУ):
Постанова КМУ від 29.7.2009 р. № 784 «Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009–2015 роки «Безбар’єрна Україна».
Постанова КМУ від 20.4.2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».
Постанова КМУ від 15.8.2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах».
Постанова КМУ від 18.7.2012 р. № 635 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963».
Постанова КМУ від 01.8.2012 р. № 706 «Про затвердження Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року».
Постанова КМУ від 21.8.2013 р. № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами»
|
Досвід практичної організації
 |
• «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами» № 1/9539 від 8.8.2013 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар